Рецепція постаті Михайла Грушевського у діаспорній історіографії: нове історіографічне осмислення

Анотація

У статті проаналізовано першу монографію історика Михайла Сабінського «Постать Михайла Грушевського в українській закордонній історіографії 1940–1980-х рр.». Книга висвітлює складні процеси становлення та дисциплінарного ускладнення діаспорної грушевськіани. Першочергово Автор дослідив, що період 1940-1965 рр. є важливим етапом української діаспорної історіографії, який знаменував поступовий відхід від концепцій і практик материкового українознавства попередньої доби та зближення із західною соціогуманітаристикою. Далі М. Сабінський довів, що визначною подією в інтелектуальному житті закордонного українства став столітній ювілей М. Грушевського. Незважаючи на стереотипність мислення частини діаспорних діячів, завдяки широкій медійній промоції та численним громадським і науковим ініціативам, персональну дату визначного вченого вдалося перетворити на важливе для консолідації еміграційної спільноти свято української культури. Дослідник показав, що все це уможливило постання дисциплінарної ініціативи Л. Винара по започаткуванню наукового грушевськознавства. Сучасний історик наголосив, що динамічність поступу цієї українознавчої галузі в наступні десятиліття дозволяє ствердити потужність означеного ювілейними заходами історіографічного імпульсу. У підсумку автор відзначив, що діаспорна грушевськіана постає складним за ідеологічною природою та різноплановим за формами реалізації і стильовими практиками історіографічним феноменом. Будучи у перших повоєнних роках засобом міжпартійного еміграційного протистояння, він протягом наступних десятиліть пройшов етапи інституціалізації та дисциплінарного становлення. Відтак постала респектабельна українознавча галузь, представники якої систематично осмислюють національний феномен М. Грушевського у широкому контексті його доби. Саме досягнутий наприкінці 1980-х років солідний академічний рівень діаспорного грушевськознавства уможливив визначні здобутки материкової історіографії в її дослідженні спадщини історика після здобуття незалежності.