Колекція археологічних старожитностей із розкопок П. І. Хавлюка у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-9-18

Ключові слова:

артефакти, археологічні розкопки, Вінницький обласний краєзнавчий музей, колекція, Хавлюк П. І.

Анотація

Метою статті є узагальнення інформації про формування колекції археологічних пам’яток з розвідок та розкопок П. І. Хавлюка, що зберігається у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Методологія дослідження представлена: принципом історизму, системним підходом, методами логіки, групування, порівняльно-історичним, статистичним та проблемно-хронологічним принципом. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є першою узагальнюючою працею, де систематизовано та проаналізовано матеріали багаторічних розкопок П. І. Хавлюка (1925 – 2001) на різночасових пам’ятках археології з території Вінницької області, які становлять вагому частку фондової колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею. Висновки. Вивченням археологічних пам’яток нашого краю Павло Іванович займався з 1950 по 2001 рр. За цей час археолог виявив понад 1200 об’єктів археологічної спадщини. На майже 100 пам’ятках (поселеннях, городищах, могильниках тощо) проведено стаціонарні розкопки. Із 43 з них матеріали потрапили до основного фонду Вінницького обласного краєзнавчого музею. Інша частина колекції знаходиться в науково-допоміжному фонді і перебуває на стадії опрацювання. Із опрацьованих матеріалів у фондовій колекції є матеріали з пам’яток трипільської культури (Борисівка, Лугова, Рахни Собові, Уланівка), передскіфського часу (Кунка), скіфського часу (Гайсин, Жорнище, Северинівка, Слобідка, Сорока, Стіна), зарубинецької культури (Носівці, Мар’янівка, Рахни, Пархомівка, Райки), черняхівської культури (Гайове, Гармаки, Гунька, Демидівка, Заячівка, Скитка, Слобідка, Тростянець), ранньослов’янського часу (Голики, Кальник, Коржівка, Кочурів ІІІ, Куна, Паріївка, Пархомівка, Семенки І, Тростянець, Хрінівка, Чортория, Щурівці), періоду Київської Русі (Демидівка, Пархомівка, Сажки, Слобідка, Червоне, Чортория, Юрківці). У групі зберігання «Археологія» є 1676 предметів, у «науково допоміжному фонді» 156 артефактів. На ці предмети складено наукові паспорти і вони активно вводяться до наукового обігу. Інша частина колекції опрацьовується і поповнює фондову колекцію музею. Отримані дані систематизовано та всебічно проаналізовано, подана їх історична інтерпретація. У роботі подано характеристику матеріалів за археологічними культурами та роками розкопок.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • автор Дмитро Ленчук, афіліація Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    Аспірант

Посилання

Rud, V., Hofmann, R., Kosakivskyi, V., Zaitseva, O., Mueller, J. (2022). The Pottery Kilns at the Copper and Late Roman Age Site Hariachkivka 8 (Ukraine): Magnetic Prospection and Archaeological Verification. XVI International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment”.15–18 November 2022, Kyiv, Ukraine. https://doi.org/10.3997/2214-4609.2022580265

Rud, V., Zaitseva, O., Hofmann, R., Rauba-Bukowska, A. & Kosakivskyi, V. (2019). Unique pottery kiln construction? The interpretation of massive clay objects from the Trostianchyk site of the Trypillia Culture. Sprawozdania Archeologiczne, 71, 11–39. https://doi.org/10.23858/Sa71.2019.001

Винокур, І. С. (2000). Черняхівська культура: витоки і доля. Кам’янець-Подільський: Абетка; Оіюм, 376 с.

Висоцька, К. І. (Відп. за вип.) (2017). Вінницький обласний краєзнавчий музей: Путівник по експозиції музею. Вінниця : Нілан – ЛТД, 104 с.

Висоцька, К. І. (Відп. за вип.) (2018). Вінницький обласний краєзнавчий музей. 100 років: Альбом. Вінниця: Твори, 340 с.

ВОКМ – Вінницький обласний краєзнавчий музей.

Восколуп, В. П. (1999). Вельбарські поселення у верхів’ях Південно-бузьского басейну. (П. С. Григорчука, Ред.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць. (1), 10–13.

Восколуп, В. П., & Хавлюк, П. І. (2000). Черняхівський могильник Скитка (за матеріалами розкопок П.І. Хавлюка). (П. С. Григорчука, Ред.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць. (2), 10–16.

Гопак, В. Д. (1976). Кузнечное ремесло славян Днепровско-Днестровского лесостепного Междуречья в VI – XIII в.в. н. е. (автореф. дис. … канд. ист. наук: спец. 07.00.06 – Археология). Киев, 20 с.

Гусєв, С. О. (1995). Трипільська культура Середнього Побужжя рубежу IV – ІІІ тис. до н.е. Вінниця: Антекс – УЛТД, 304 с.

Загнітко, Д. Н., Степаненко, А. Г., Тельман, Й. Г. (1984). Вінницький обласний краєзнавчий музей. Путівник. Одеса : Маяк, 80 с.

Заєць, І. І. (2004). Далеке і близьке. Світлини пам’яті. Повість-спогад. Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 480 с.

Козак, Д. Н., Терпиловський, Р. В., Абашина, Н. С. (2009). Слов’яни в добу великого розселення. Відп. ред. Г. Ю. Івакін, Україна: хронологія розвитку (в 6 т. Т.2, сс. 8–51). Київ: Кріон.

Корінний, В. І., & Ленчук, Д. М. (2018). Мінеральна сировина трипільських знарядь праці з поселення Східного Поділля етапу ВІ. Актуальні питання географічних, біологічних і хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження, (21), 8–11.

Косаківський, В. А. (2019a). Поселення зарубинецької культури і могильник (1 ст. до н.е. – поч. 3 ст. н.е.) біля с. Рахни. Упоряд.: Ю. А. Зінько, А. М. Подолинний, Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Частина 1 : Барський – Немирівський райони (в 2 ч. Ч.1, с. 126). Вінниця: ПрАТ «Віноблдрукарня».

Косаківський, В. А. (2019b). Поселення трипільської культури (4 – 3 тис. до н.е.) біля с. Рахни. Упоряд.: Ю. А. Зінько, А. М. Подолинний, Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Частина 1 : Барський – Немирівський райони (в 2 ч. Ч.1, с. 126). Вінниця: ПрАТ «Віноблдрукарня».

Косаківський, В. А., Рудь, В. С., Ленчук, Д. М. (2016). Дослідження пам’яток трипільської культури на Східному Поділлі П. І. Хавлюком. Вісник Інституту історії, етнології і права: Зб. наук. пр. (14), 6–12.

Кучера, М. П. (2017). Городища уличів у Середньому Побужжі. Археологія, 4, С. 61–73.

Ленчук Д. М. (2019). Могильник і селище черняхівської культури біля с. Скитка. Упоряд.: Ю. А. Зінько, А. М. Подолинний, Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Частина 1 : Барський – Немирівський райони (в 2 ч. Ч.1, сс. 245–246). Вінниця: ПрАТ «Віноблдрукарня».

Ленчук Д. М. (2020). Трипільські старожитності з розкопок П. І. Хавлюка в колекції лабораторії з археології факультету історії, права і публічного управління ВДПУ імені М. Коцюбинського (до 95-річчя від дня народження). Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження: матеріали ХХХІ Вінницької всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України, 24–25 верес. 2020 р. Ч. 1. (сс. 11–14). Вінниця.

Ленчук, Д. М., & Мудраченко, М. Р. (2019). Могильник і селище черняхівської культури біля с. Скитка. Упоряд.: Ю. А. Зінько, А. М. Подолинний, Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Частина 1 : Барський – Немирівський райони (в 2 ч. Ч.1, сс. 245–246). Вінниця: ПрАТ «Віноблдрукарня».

Манігда, О. В., & Грабовська, О. В. (2020). Робота експедиції «Уличі» у Калинівському районі. Археологічні дослідження в Україні 2018 р., 10.

Мельничук О. А, & Мельничук Т. А. (2020). Городище уличів Х ст. поблизу с. Червоне в дослідженнях П. І. Хавлюка. Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження: матеріали ХХХІ Вінницької всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України, 24–25 верес. 2020 р. (у 2 ч. Ч. 1. сс. 40–46). Вінниця.

НА ІАНАНУ – Науковий архів Інституту археології національної академії наук України.

Потупчик, М. В., & Потупчик, М. Є. (1998). З історії формування археологічної колекції музею (В. А. Косаківський, Відп. ред.). Подільська старовина: Зб. наук. праць: Ювіл. вип. до 80-річчя з часу заснув. Музею. Вінниця, С. 15–29.

Приходнюк, О. М. (1975). Слов’яни на Поділлі (VI – VII ст. н. е.). Київ : Наукова думка, 156 с.

Рудь, В. С., & Косаківський, В. А. (2011). П. І. Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля. «Освіта на Поділлі: минуле та сьогодення». (До 100-річчя заснування Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського): Матеріали XXIII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф. (сс. 312–317). Вінниця.

Рудь, В. С., & Косаківський, В. А. (2017). До 90-річчя Павла Івановича Хавлюка. Археологія, 4, С. 61–73.

Томашевський, А. П. (2003). Нарис історії та екології заселення Східного Поділля слов’яно-руської доби. Археологічні студії, 2, С. 132–160.

Томашевський, А. П. (2008). Інформаційна основа дослідження історії та екології заселення Східного Поділля слов’яно-руської доби. Археологічні студії. 3, С. 169–179.

Хавлюк, П. И. (1970). Новые открытия Южнобугской экспедиции. Археологические отарытие 1969 г, С. 228–230.

Хавлюк, П. И., & Жураковский, Б. С. (1973). Исследования в Винницкой области. Археологические открытия 1972 г, С. 342–344.

Хавлюк, П. І. (1999). Ювелірна справа в уличів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць. (1), 13–19. https://doi.org/10.31652/2411-2143-1999-01-13-19

Хавлюк, П. І. (2001). До питання про зв'язок між черняхівською та зарубинецькою культурами. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць. (3), 266–268. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2001-3-266-268

Завантаження

Опубліковано

03.10.2023

Номер

Розділ

Археологія

Як цитувати

Ленчук, Д. (2023). Колекція археологічних старожитностей із розкопок П. І. Хавлюка у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 45, 9-18. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-9-18

Схожі статті

1-10 з 505

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають