Поведінкові стратегії уповноважених Прилуцького району доби Голодомору 1932–1933 рр. на шпальтах «Правди Прилуччини»
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-43-51Ключові слова:
уповноважені, Прилуцький район, Голодомор, «Правда Прилуччини», життєвий вибірАнотація
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей висвітлення на сторінках районної газети «Правда Прилуччини» поведінкових стратегій уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: джерелознавчого, порівняльного контекстуального аналізу, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема життєвого вибору уповноважених вперше розглядається на рівні окремо взятого району. Так само вперше аналізуються інформативні можливості районної газети для з’ясування ключових тенденцій. Висновки. «Правда Прилуччини» вміщує інформацію про уповноважених за усім проблемним полем – від списків уповноважених до судових рішень із приводу покарання за пасивний чи активний спротив виконанню розпоряджень влади, спрямованих на розкручування маховика Голодомору. Баланс повідомлень про сприятливі для влади поведінкові стратегії уповноважених та прояви ігнорування її вимог свідчать про те, що значна частина уповноважених у Прилуцькому районі або відкрито не бажала брати участь у хлібозаготівлі, або намагалася непомітно загальмувати формування на селі умов, несумісних із життям. Водночас у влади бракувало реальної фактологічної бази для розміщення інформації про конкретні випадки такої діяльності, якими можна було б збалансувати критику на адресу уповноважених, що не виправдовували сподівань. У газеті життєвий вибір осіб на користь перетворення на безвідмовних виконавців влади відобразився лише в матеріалах, зокрема й судових, розміщених у межах цинічної кампанії проти перекручень так званої «революційної законності». Усе це підштовхує до необхідності каталогізації різних форм спротиву на прикладах інших районів і врешті-решт веде до необхідності скоригувати історіографічні уявлення про реальні тенденції в середовищі уповноважених.
Завантажити
Посилання
Вирок (1932). Вирок у Яблунській справі. Правда Прилуччини. № 79. 12 липня. 1.
Дезорганізаторів (1932). Дезорганізаторів хлібозаготівлі до суворої кари. Правда Прилуччини. № 99. 2 вересня. 1.
Лисенко, О. (2012). Сільські активісти: формування соціальної групи, типи поведінки та методи роботи. Упорядн. О. Коваленко, Р. Подкур, В. Васильєв, О. Лисенко (упорядн.) Настрої та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської революції «згори». 1928–1938. Чернігів. С. 40–62.
Постанова a (1932). Постанова РПК та пленуму РВК від 1–2 січня 1932 р. Правда Прилуччини. №1. 3 січня. 1.
Постанова b (1932). Постанова бюро РПК. Правда Прилуччини. № 90. 9 серпня. 1.
Постанова c (1932). Постанова бюра РПК з 25. VIII. Правда Прилуччини. № 97. 29 серпня. 1.
Постанова d (1933). Постанова бюра РПК з 28. XII. Правда Прилуччини. № 1. 2 cічня. 2.
Постанова e (1933). Постанова бюра Прилуцького РПК з 20 січня 1933 р. Правда Прилуччини. № 7. 22 cічня. 2.
Постанова f (1932). Постанова Яблунівської опертрійки. Правда Прилуччини. № 4. 10 cічня. 2.
Постанова g (1932). Постанова бюра РПК з 6. XII. Правда Прилуччини. № 139. 9 грудня. 2.
Постанова h (1932). Постанова бюра РПК з 6. XII. Правда Прилуччини. № 60. 5 червня. 1.
Постанова k (1932). Постанова райкому ЛКСМУ з 22. X. Правда Прилуччини. № 120. 26 жовтня. 1.
Постанова l (1932). Постанова президії Прилуцького райвиконкому 17. XІ. Правда Прилуччини. № 131. 19 листопада. 1.
Постанова m (1932). Постанова президії Прилуцького райвиконкому 30. XІ. Правда Прилуччини. № 137. 3 грудня. 1.
Постанова n (1932). Постанова бюра Прилуцького РПК від 27. 4. Правда Прилуччини. № 137. 3 грудня. 1.
Постанова o (1932). Постанова бюра РПК від 25.VIII. Правда Прилуччини. № 97. 29 серпня. 1.
Про (1933). Про Прилуцький район. Правда Прилуччини. № 54. 28 травня. 1.
Про тов. (1933). Про тов. Супоницького – члена ЛКСМУ Прилуцької організації. Правда Прилуччини. № 9. 28 січня 1.
Рапортуємо (1932). Рапортуємо червоними хлібними валками. Правда Прилуччини. № 3. 8 січня. 1.
Редакційна b (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 3. 8 січня. 1.
Редакційна c (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 7. 17 січня. 1.
Редакційна d (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 11. 27 січня. 1.
Редакційна e (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 14. 5 лютого. 1.
Редакційна f (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 17. 12 лютого. 1.
Редакційна g (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 18. 15 лютого. 1.
Редакційна h (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 144. 23 грудня. 1.
Редакційна j (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 31. 24 березня. 1.
Редакційна k (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 8. 20 січня. 1.
Редакційна l (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 19. 17 лютого. 1.
Редакційна m (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 24. 29 лютого. 1.
Редакційна n (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 115. 6 жовтня. 1.
Редакційна o (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 42. 18 квітня. 1.
Редакційна а (1932). Редакційна стаття. Правда Прилуччини. № 5. 12 січня. 1.
Резолюція (1932). Резолюція бюро РПК з 17. ХІ. Правда Прилуччини. № 131. 19 листопада. 1.
Розгромити (1933). Розгромити куркульських саботажників. Правда Прилуччини. № 1. 2 січня. 2.
Розкрадників (1932). Розкрадників покарано. Правда Прилуччини. № 106. 20 вересня. 1.
Список a (1933). Список уповноважених для керування сівбою. Правда Прилуччини. № 61. 8 червня. 1.
Список b (1932). Список уповноважених РПК по селах району. Правда Прилуччини. № 129. 17 листопада. 1.
Список d (1933). Список РПК, яких залишено на роботі в колгоспних партійних організаціях. Правда Прилуччини. № 46. 14 травня. 1.
Список с (1933). Список уповноважених РПК на села в справі організації й проведення весняної сівби. Правда Прилуччини. № 29. 30 березня. 1.
Старовойт, С., Лук’янець, К. (2020). «Чорні дошки» – репресивна складова Голодомору на сторінках української регіональної преси Рукописна та книжкова спадщина України. Київ: НБУ імені В. Вернадського. Вип. 26. С. 258–275. DOI: https://doi.org/10.15407/rksu.26.258
Стасюк О. О. (2021). Становлення, формування, діяльність тоталітарної інституції уповноважених в УСРР в роки Голодомору-геноциду: монографія. Переяслав: Домбровська Я. М. 356 с.
Стасюк, О. О. (2021). Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.01. Історія України. Переяслав: Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021. 502 с.
У Новій (1932). У Новій греблі занедбали заготівлю серед одноосібників. Правда Прилуччини. № 19. 17 лютого. 1.
Фільваркова А. В. (2013). Інститут уповноважених як інструмент здійснення більшовицької політики в українському селі (1928–1933 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01. Історія України. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 184 с.
Якубовський І. (2022) Районні газети Київщини та Чернігівщини про персональний склад виконавців Голодомору1932–1933 рр.: списки уповноважених. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 42. С. 30–38.DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-42-30-38
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ігор Якубовський
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
