Столітній ювілей Михайла Грушевського: конференційний рух
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-49-103-112Ключові слова:
М. Грушевський, столітній ювілей, конференційний рух, українська закордонна історіографія, рецепціяАнотація
Мета статті – з’ясувати особливості конференційної грушевськіани, викликаної широким відзначенням українськими закордонними істориками столітнього ювілею М. Грушевського. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму й об’єктивності, а також загальнонаукових і спеціально-історичних методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції історіографічного ефекту проведення українськими закордонними інтелектуалами конференцій, присвячених століттю М. Грушевського. Висновки. У підсумку відзначимо, що ініційоване Л. Винарем та створеним ним УІТ гідне відзначення століття М. Грушевського мало наслідком розгортання доволі інтенсивного конференційного руху, що протягом 1966-1967 рр. охопив головні діаспорні осередки в країнах Північної Америки та Західної Європи. Під час численних академічно-меморіальних заходів відбулося значне поглиблення і розширення сфокусованого на постаті визначного вченого історіографічного дискурсу. Насамперед, слід відзначити подальшу деідеологізацію спадщини історика, зростаюче розуміння потреби її вивчення з урахуванням тогочасних складних інтелектуальних контекстів, виявлення чималої кількості нових дослідницьких перспектив тощо. Все це підготувало необхідний концептуально-емпіричний ґрунт для дисциплінарного оформлення нової українознавчої галузі – грушевськознавства. Ця дисциплінарна ініціатива Л. Винара помітно інтенсифікувала інтерес до феномену М. Грушевського з боку представників багатьох галузей соціогуманітаристики. Масштабність згаданих заходів та ініціатив привернула увагу до вченого української інтелігенції за «залізною завісою», що також мало наслідком перші спроби переосмислення постаті Великого Українця і відмову від найбільш брутальних інвектив попередньої доби. Загалом, столітній ювілей став провісником нового історіографічного етапу у грушевськознавстві.
Завантажити
Посилання
«Зарево» вшанувало (1967). «Зарево» вшанувало М. Грушевського. Свобода. 24, 4.
Академічний виклад (1966). Академічний виклад в сторіччя Мих. Грушевського. Свобода, 35, 4.
Атаманенко, А. (2010). Українське історичне товариство: ідеї, постаті, діяльність. Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія». 672 c.
Винар, Л. (1966a). Ювілей Михайла Грушевського. Вільне слово. 19, 15-16.
Винар, Л. (1966b). Ювілейний рік Михайла Грушевського. Свобода. 23, 3.
Винар, Л. (1998). Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток. Київ: УІТ. 191 с.
Винар, Л., Атаманенко, А. (2006-2007). З листів Олександра Оглоблина про Михайла Грушевського. Український історик. 4 / 1-2, 357-369.
Галій, М. М. (1967). Вшанування Михайла Грушевського в ЗДА. Вільна Україна. 53, 57-59.
Гирич, І. (1994). Внесок «Українського історика» в грушевськознавство. Український історик. 1-4, 102-109.
Л. Б. (1966). З діяльности Денверської групи УВАН. Свобода. 235, 4.
М. Грушевський (100 років з дня народження) (1966). М. Грушевський (100 років з дня народження). Дружно вперед. 10, 8.
Макар, Ю. (2016). Засновник напряму наукових досліджень грушевськознавство. Міжнародна наукова конференція до 150-ліття М. С. Грушевського : тези доповідей. Острог, 37-40.
Нові дійсні (1967). Нові дійсні члени НТШ у Вашингтоні. Свобода. 26, 4.
Охрим, О. (1967). Відзначення сторіччя народження Михайла Грушевського українським громадянством Канади. Вільна Україна. Вільна Україна. 53, 55-57.
Сидорчук, Т. (2021). Роль Омеляна Пріцака у розбудові УВАН у США. Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи. Нью-Йорк Київ: УВАН у США, ВД «Простір», 273-287.
Сторіччя з дня народження (1966). Сторіччя з дня народження М. Грушевського відзначено в Ню-Йорку урочистою конференцією. Свобода. 234, 4.
Т. (1966). Пашпорт, підписаний Михайлом Грушевським. Свобода. 235, 2.
Тельвак, В. (2000a). Вивчення історико-теоретичної спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (1939-1990 рр.). Вісник Львівського університету. Серія історична. 35-36, 354-366.
Тельвак, В. (2000b). Перший том "Історії України-Руси" М.Грушевського (до проблеми еволюції історико-теоретичних поглядів). Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 3, 252-256.
Тельвак, В. (2002a). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ-початок ХХ століття). Дрогобич: "Вимір". 236 с.
Тельвак, В. (2007). Перший том "Історії України-Руси" Михайла Грушевського в оцінках сучасників. Історіографічні дослідження в Україні. 17, 16-38.
Тельвак, В. (2008a). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ-Дрогобич. 494 с.
Тельвак, В. (2010). Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу. Краєзнавство. 3, 29-35.
Тельвак, В. (2011a). Грушевськіана Руслана Пирога. Архіви України. 2-3 (273), 290-298.
Тельвак, В. (2011b). Дослідження рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (40-80-ті роки). Студії з історії Української революції 1917-1921 років. Збірник наукових праць. С. 72-82.
Тельвак, В. (2012a). Грушевськіана на сторінках «Українського історичного журналу» (1991-2010 рр.). Історіографічні дослідження в Україні. 22, 483-498.
Тельвак, В. (2012b). Постать Михайла Грушевського в історіографії Центрально-Східної Європи (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Дрогобич. 169 c.
Тельвак, В. (2013). Монографічна грушевськіана: спроба узагальнення. Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. 6, 104-107.
Тельвак, В. (2016). П'ять ювілеїв Михайла Грушевського. Український історичний журнал. № 2. С. 4-50. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125188
Тельвак, В. В. (2002b). Методологічні основи історичних поглядів М. С. Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Київська Старовина. 2, 3-28.
Тельвак, В. В. (2006). Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ -ХХ ст.). Український історичний журнал. 5, 67-82.
Тельвак, В. В. (2008b). Діяльність Михайла Грушевського еміграційної доби в дискусіях першої половини 20-х років. Історіографічні дослідження в Україні. 18, 181-203.
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2021). Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи. Український історичний журнал. 5, 4-16. https://doi.org/10.15407/uhj2021.05.004
Тельвак, В. В., Тельвак, В. П. (2022). Михайло Грушевський у колі французьких колег: проблеми рецепції. Eminak. 4 (40), 120-138. https://doi.org/10.33782/eminak2022.4(40).610
Тельвак, В., Сабінський, М. (2022). «Бої за Грушевського»: доба Української революції в дискусіях діаспорних інтелектуалів повоєнного двадцятиліття. Eminak. 1 (37), 100-109. https://doi.org/10.33782/eminak2022.1(37).574
Хроніка (1966). Хроніка. Століття Михайла Грушевського. Український історик. 3-4 (11-12), 110-111.
Telvak, V. & Ilnytskyi, V. (2018). Mykhailo Hrushevsky and Nicolae Iorga: scholars' struggle over the national history. Codrul Cosminului. XXIV, 1, 53-64.
Telvak, V. & Telvak, V. (2019). Mykhailo Hrushevsky in Czech historiography (the first third of the 20th century). Codrul Cosminului. XXV, 2, 265-286. https://doi.org/10.4316/CC.2019.02.002
Telvak, V., Pedych, V. & Telvak, V. (2021). Historical school of Mykhailo Hrushevsky in Lviv: formation, structure, personal contribution. Studia Historiae Scientiarum. 20, 239-261. https://doi.org/10.4467/2543702XSHS.21.009.14040
Telvak, V., Yanyshyn, B. & Telvak, V. (2021). Between history and politics: the image of Mykhailo Hrushevsky in German Slavic studies of the first third of the 20th century. Przegląd nauk historycznych. XX, 2, 103-125. https://doi.org/10.18778/1644-857X.20.02.05
Telvak, V., Yanyshyn, B. & Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości. XXIV (2), 89-104. https://doi.org/10.31648/ep.9668
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Михайло Сабінський, Юрій Степанчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
