Суспільно-політичний лад і економічний розвиток  Етрурії у 8–3 ст. до н. е.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-103-113

Ключові слова:

Етрурія, етруски, лукомон, раб, металургія, сільське господарство, торгівля

Анотація

Метою статті є спроба висвітлити ключові питання суспільно-політичного ладу та економіки етруської цивілізації, як факторів, що вплинули як на її піднесення, так і на занепад. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, об’єктивності, системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються в даній статті. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як описовий, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що, використовуючи здобутки досліджень  зарубіжних і вітчизняних науковців, автори здійснили спробу комплексно розкрити тему суспільно-політичного ладу та економіки етрусків у 8–3 ст. до н.е.  Висновки. Ключовими факторами, що визначали могутність етрусків, були родючість землі та багатство надр цього регіону. Проте їх суспільно-політичний устрій підірвав цей потенціал, оскільки етруські міста існували незалежно один від одного й не прагнули об’єднатися в централізовану державу, додатково ослаблюючи себе постійними внутрішніми конфліктами та міжусобними війнами. Недостатня єдність та перевага римлян у військовій сфері в кінцевому підсумку призвели спочатку до втрати самостійності міст, а згодом – до повного зникнення етруського етносу. Швидке зростання економіки етрусків завдяки міжнародній торгівлі не сприяло об’єднанню Етрурії в єдину централізовану державу через незавершеність процесу розпаду родоплемінних відносин та орієнтацію етрусків на греків, включаючи навіть їх модель державної організації. Формальне об’єднання дванадцяти міст-держав в Етруську лігу було релігійною конфедерацією, але не сприяло їх згуртованості. У етруському суспільстві впродовж тривалого часу існували лише два основних класи – клас аристократії, в інтересах якого діяв державний апарат та клас, який був у різній мірі залежний від аристократії. У той же час невиразність середнього класу можливо пов’язана з тим, що предки етрусків, які за однією з версій їх походження прибули зі сходу, підкорили тубільне населення, перетворивши їх в залежних людей, що було типовою практикою в стародавньому світі.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор Інна Ніколіна, афіліація Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    Кандидат історичних наук, доцент

  • автор Ірина Ніколіна, афіліація Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету

    Кандидат наук з державного управління, доцент

  • автор Володимир Очеретяний , афіліація Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету

    Кандидат історичних наук, доцент 

Посилання

Achilli, A., Olivieri, A., Pala M., Bandelt H.-J., Piazza, A., Torroni A., et al. (2007). Mitochondrial DNA Variation of Modern Tuscans Supports the Near Eastern Origin of Etruscans. The American Journal of Human Genetics, Vol. 80, Is. 4. https://doi.org/10.1086/512822

Capalbo, Ch., Peri, G., Mazza P. P. A. (2021). Gonfienti (Prato, Tuscany, Central Italy), a zooarchaeological snapshot on daily sixth-century Etruscan household life. October. Archaeological and Anthropological Sciences, Vol. 13(10). https://doi.org/10.1007/s12520-021-01436-8

Crittenden, M. (2017). The Horse: Beast of Burden or a Symbol of Status in Etruscan Society? рр.1-18. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.33652.04481

Grummond, N. De, Barker, G., Rasmussen T. (2000). The Etruscans American Journal of Archaeology, Vol. 104, Is. 2. https://doi.org/10.2307/507485

Capalbo, Ch., Peri, G., Mazza P. P. A. (2021). Gonfienti (Prato, Tuscany, Central Italy), a zooarchaeological snapshot on daily sixth-century Etruscan household life. October. Archaeological and Anthropological Sciences, Vol. 13(10). https://doi.org/10.1007/s12520-021-01436-8

Kron, G. (2013). Fleshing out the Demography of Etruria (Chapte). 56-78. (іn book: The Etruscan World. London-New York: Routledge, 2012). https://www.researchgate.net/publication/274252230_Fleshing_out_the_Demography_of_Etruria

Pardo-Seco, J., Gómez-Carballa, A., Amigo, J., Martinón-Torres, F., Salas, A. (2014). Genome-Wide Study of Modern-Day Tuscans: Revisiting Herodotus's Theory on the Origin of the Etruscans. PLoS ONE, Vol. 9, Is. 9, 1-11. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0105920

Pellecchia, M., Negrini, R., Colli, L. (2007). The mystery of Etruscan origins: Novel clues from Bos taurus mitochondrial DNA. Proceedings of the Royal Society B. рр.1175-1179. https://doi.org/10.1098/rspb.2006.0258

Posth, C., Zaro, V., Spyrou, Maria A., Vai, S. Gnecchi-Ruscone, G. A., Modi, A., Peltzer, A., Mötsch, A., Nägele, K., Krause, J. et al. (2021). The origin and legacy of the Etruscans through a 2000-year archeogenomic time transect. Science Advances, Vol. 7, Is. 39. https://doi.org/10.1126/sciadv.abi7673

Shriver-Rice, M., Schmidt,. A.Fr. (2022). Environmental and Archaeobotanical Studies in Etruscan Archaeology: An Epistemological Overview and Future Considerations of Human-Plant Relationships. Etruscan Studies, 25 (1-2). https://doi.org/10.1515/etst-2022-0001

Tomanelli, L. (2023). Demons and Forgetting in Etruscan Homeric Art. Etruscan and Italic Studies, 26(1-2), рр.64-85. https://doi.org/10.1515/etst-2023-0001

Буриан, Я., Моухова, Б. (1970). Загадочные этруски. М.: Наука, 219 с. https://coollib.net/b/419911/read#t6

Геродот (1993). Історії. В дев’яти книгах / ред. Толочко П.П. Київ: Наукова думка, 421 с.

Гринин, Л. Е. (2002). Генезис государства как составная часть процесса перехода от первобытности к цивилизации. Философия и общество, 2, 5-74. https://cyberleninka.ru/article/n/genezis-gosudarstva-kak-sostavnaya-chast-protsessa-perehoda-ot-pervobytnosti-k-tsivilizatsii-obschiy-kontekst-sotsialnoy-evolyutsii-pri-1

Эргон, Ж. (2009). Повседневная жизнь этрусков: перевод с французского А.Б. Овезовой. Москва: Молодая гвардия, 334 с. https://coollib.net/b/168242-zhak-ergon-povsednevnaya-zhizn-etruskov/read

Еко, У. (ред.) (2015). Історія європейської цивілізації. Рим / переклад з італійської Л.Д. Ципоренко, Г.В. Рудницької, О.С. Гавенко, Ю.В. Григоренко, В.О. Пшоняк, О.В. Сминтини, Д.В. Кіосака. Харків: Фоліо, 1031 с.

Мавлеев, Е.В. (1990). Лукумоны. Наука и религия, 11. https://rec.gerodot.ru/etruria/lukum.htm

Морис, Я. (2018). Чому Захід панує натепер / Оповіді з історії та що з них випливає щодо майбутнього. Видання друге. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо»», 784 с.

Осмоловська, О., Бурич, Н. (2012). Історія походження етруського народу. Історія в сучасній школі, 5, 42-47.

Робер, Ж.-Н. (2007). Етруски: перевод с французского С.Ю. Нечаева. Москва: Вече, 368 с.

Соколов, И. (1990). Искусство этрусков. Москва: Искусство, 319 с. https://dokumen.pub/74b7535c2a597aee2caef11f36c3b612.html

Янко, А. Л. (2009). Раби в Етрурії у VIII-III ст. до н.е. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія, 41, 79-86. https://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIS_2009_908_41_10

Янко, А. Л. (2010). До інтерпретації етруського соціального терміну etera. Древности, 9, 8-15. http://nbuv.gov.ua/UJRN/drev_2010_9_3

Янко А. Л. (2011). До інтерпретації назви етруської магістратури zilaq mecl rasnal. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Історія, 43, С. 81-90. https://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIS_2011_965_43_11

Янко А. Л. (2013). Пошуки прабатьківщини етрусків у Нідерландській історіографії початку ХХІ ст. // Проблеми гуманітарних наук. Історія, 32, 175–189. https://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgn_ist_2013_32_16

Янко, А. Л. (2013). Царський титул у етрусків. Древности, 12, 19-29. https://nbuv.gov.ua/UJRN/drev_2013_12_4

Янко, А. Л. (2014). Знову про прабатьківщину етрусків. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія, 48, 58-68. https://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIS_2014_1117_48_8

Завантаження

Опубліковано

18.06.2024

Номер

Розділ

Всесвітня історія

Як цитувати

Ніколіна, І., Ніколіна, І., & Очеретяний , В. (2024). Суспільно-політичний лад і економічний розвиток  Етрурії у 8–3 ст. до н. е. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 48, 103-113. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-103-113

Схожі статті

1-10 з 48

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають