Степан Рудик у громадсько-політичному житті Галичини першої половини ХХ ст.

Анотація

Метою статті є висвітлення життєвого шляху незаслужено забутого громадсько-політичного діяча, журналіста, редактора Степана Рудика, який відображає долю цілого покоління галицьких українців у складі Австро-Угорської та Польської держав. Автор аналізує біографію публіциста на тлі драматичних подій 1920-1930-х рр. на західноукраїнських землях, які віддзеркалюють змагання українців за національну ідентичність та державотворчі прагнення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні різних наукових методів: історико-біографічного, просопографічного, аналітичного, синтетичного, казуального. Наукова новизна роботи полягає у введенні до наукового обігу невідомих загалу матеріалів та архівних документів, що стосуються особистих даних С. Рудика і проливають світло на його внесок у побудову українського громадянського суспільства Галичини в умовах польської держави. Акцентовано увагу на особистих вчинках С. Рудика, які свідчили про щоденний патріотизм, відданість українській ідеї. Висновки. Покоління галицьких українців, народжених наприкінці ХІХ-початку ХХ ст., пройшли складний шлях боротьби за можливість отримати освіту рідною мовою, мати власну державу. Націєтворчі ідеали вони захищали зі зброєю в руках у лавах Української Галицької Армії, в студентських товариствах, редакціях культурознавчих часописів, що призвело до переслідувань і арештів з боку польської влади. Високоосвічений випускник філософського факультету Віденського університету, хорунжий Української Галицької Армії, редактор газети «Стрілецька Думка» та львівського журналу «Культура» Степан Рудик загинув у виправній колонії Іркутська. В умовах сучасної гібридної та безпосередньої війни його приклад закликає бути готовими захищати незалежну Українську державу, здобуту попередніми генераціями.