Досягнення українського кіно на міжнародних кінофестивалях та форумах (друга половина 1950-х – 1960-х рр.)

Анотація

Метою статті є аналіз здобутків українського кінематографу доби відлиги на міжнародній арені, а саме: численні нагороди та відзнаки кінострічок на Каннському та Венеціанському фестивалях, фестивалі в м. Локарно (Швейцарія), у м. Мехіко, XII Міжнародному кінофестивалі у Сан-Франциско та інших поважних кіносвіту заходах, що є головною ознакою росту якості кінопродукції того періоду, та рівняння українських митців на західні традиції та техніки. Методологією дослідження стали загальноприйняті у сучасній історіографії принципи об’єктивності, історизму, системності, науковості, всебічності розгляду. Завдяки цим принципам авторка статті вивчає історичний процес в його динаміці, багатогранності взаємообумовлених зв’язків. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше було системно досліджено здобутки українського кінематографу другої половини 1950-х – першої половини 1960-х років на світовій арені. Висновки. Після довгого періоду застою в кіномистецтві по закінченні війни, кіно стало широким полем для пошуку нових ідейних рішень, нових технічних можливостей та нових звершень. Це можна прослідкувати саме за визнанням кінематографу як на вітчизняній арені, так і на міжнародному рівні. Враховуючи, що українське радянське кіно було в ідейній ізоляції, воно не поступалось по своєму технічному рівні та ідейному змістові світовим шедеврам того часу.