Проблема впливу глобальної зміни клімату на розвиток аграрної галузі в Україні: історичний екскурс

Анотація

Мета роботи полягає у розкритті окремих питань особливостей зміни клімату, їх впливу на розвиток й ведення сільського господарства в Україні, зумовлених інтенсивним потеплінням: нерівномірного розподілу опадів; зростання кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ –  засух (посух), суховіїв тощо, а також наукового доробку українських вчених у розроблення проблеми. Методологія дослідження. Зазначене історичне дослідження базується на використанні загальнонаукових засад об’єктивності, системності, історизму, всебічності. Вагоме значення мають застосовані нами предметно-хронологічний і порівняльно-історичний методи та їх синтезувальна роль у відображенні поступального розвитку знань про зміни клімату та пошуку шляхів запобігання негативного впливу на сільськогосподарські рослини. Порівняльно-історичний метод сприяв виділенню й характеристиці особливостей накопичення знань про екстремальні кліматичні явища, їх розвитку в межах кліматичних зон України. Шляхом аналізу наукового доробку вчених простежено процес долання актуальних проблем, впровадження у практику нових наукових розробок. Наукова  новизна полягає в узагальненні наукових напрацювань науково-дослідних установ України з питань вивчення природи глобальних кліматичних явищ, їх впливу на розвиток сільськогосподарського виробництва в різних ґрунтово-кліматичних зонах країни через запропоновані українськими вченими шляхи подолання кризових явищ. Вперше  праці видатного вченого- аграрія А. О. Бабича кінця 90-х – перших десятиліть ХХ століття із проблеми глобальних змін клімату стали об’єктом окремого наукового дослідження. Висновки. У підсумку відзначимо, що подальше глобальне та регіональне потепління клімату може викликати незворотні зміни клімату з порушенням кліматичної рівноваги, а наслідки  небезпечних стихійних гідрометеорологічних явищ можуть набувати катастрофічного характеру, що може призвести до зміни умов життєдіяльності людства. Як засвідчив аналіз, посилюють посухи висока розораність сільськогосподарських угідь, недотримання ґрунтозахисної системи обробітку землі, слабке освоєння волого ощадних технологій і посухостійких культур та сортів. Найбільшому впливу несприятливих факторів засухи, суховію та пилової бурі, що часто вирізняються непередбачуваністю як за проявами, так і за силою дії на посіви сільськогосподарських культур, піддається галузь рослинництва. Для ведення сільськогосподарського виробництва виникає необхідність перегляду структури посівних площ за кліматичними зонами України, включення в асортимент вирощування адаптованих до явищ зневоднення й тривалого перегріву під час жаркого періоду й посухи новітніх адаптованих сортів рослин. Зусилля аграрної науки й виробництва мають спрямовуватися не на виснаження природних сил, а на знешкодження та послаблення дії посух і суховіїв системою заходів, включаючи результати новітніх досліджень метеорології, землеробства і рослинництва.