Топографія монетних скарбів Сіверщини 17–18 ст. Регіональні аспекти дослідження

Анотація

Мета статті полягає у спробі проаналізувати та ввести у науковий обіг топографію та регіональні аспекти монетних скарбів Сіверщини XVII–XVIІI ст. Особлива увага звернена на аналіз скарбових комплексів Глухівщини та Путивльщини. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, спадкоємності писемних та скарбових джерел, всебічного аналізу скарбових комплексів, музейних фондів. Також використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстрагування, порівняння, систематизацію, логічний, узагальнення), спеціалізовані історичні (хронологічний, аналітичний, математичний, контекстуальний), нумізматичні (описовий, типології, датування, археологічних досліджень, нумізматичної іконографії, металографії, аналізу монетних скарбів) методи. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні музейних фондів, скарбових комплексів Глухівщини та Путивльщини та введенні їх у науковий обіг. Висновки. Дослідивши та описавши нумізматичні фонди музеїв, скарбовий матеріал задекларованого періоду Глухівщини та Путивльщини, можна зробити висновки, що вони є важливими речовими джерелами вивчення лічби монет, грошового обігу цих регіонів, торгівлі та побуту населення того періоду. Проаналізовані скарби свідчать, про домінування московської срібної  монети на території Путивльщини та домінування в XVII ст. європейської монети на території Глухівщини. У XVIІI ст. у цих регіонах Лівобережжя України в грошовому обігу утверджуються російські золоті, срібні, мідні монети рублевого типу та продовжується використання для великих торгівельних операцій золотих дукатів та срібних європейських талерів. Це підтверджують письмові та нумізматичні джерела XVIІI ст.